Твір – роздум на тему : « Мої роздуми над фільмом про Т.Г. Шевченка »

« Любити Шевченка – любити    Україну.

Любити Україну – любити         Шевченка»

Вікентій Вересаєв

    Кожний народ , кожна національна література має свою ,скажімо так, центральну постать. У росіян, це, безумовно, - Пушкін, у поляків – А. Міцкевич, у німців – Гете. А для мене, справжньої українки, національним поетом, величчю, ідеалом є Тарас Григорович  Шевченко. Про Шевченка багато сказано, але його творчість і надалі продовжують досліджувати, оскільки феномен митця і досі не розкрито. Велич Кобзаря – у величі всієї України, і в особистій долі кожного українця. Шевченко приходить до кожного з нас по-різному : у різному віці, за різних обставин. Кожний сам відкриває для себе Шевченка, який символізує душу українського народу і його гідність.

     9 березня 2014 р. минає 200 років від дня народження Великого Кобзаря. Уся Україна, не дивлячись,на своє тяжке становище, віддає шану Кобзарю. З нагоди такої знаменної дати у школі ми дивилися фільм про Тараса Шевченка. Фільм мені дуже сподобався, адже у ньому яскраво зображується вся натура Шевченка, натура справжнього патріота своєї Батьківщини, натура митця, який розумів красу природи і висвітлював її у своїх творах.

Попри те, що Шевченко спілкувався з вищими верствами населення, він ніколи не відчував себе там зручно,адже Шевченко не вмів танцювати вальс і не говорив французькою,що було на той час дуже популярне серед тогочасної еліти. Дивлячись фільм мене найбільше вразило те, що Великий Пророк ніколи не цурався того,що він українець і говорить українською. Проте, як я дізналася з фільму « Тарас Шевченко. 200 років самотності», українською тоді говорили тільки кріпаки.

Коли Шевченкові було за 40 , він познайомився з однією дівчиною, яка була значно молодшою за його, і закохався в неї. Він знімав для неї квартиру у центрі Санкт-Петербургу , а сам при цьому жив у маленькій кімнатці у Академії Мистецтв. Цей вчинок свідчить про те, що Шевченко був людиною, яка здатна на все заради кохання. Цей невідомий факт з біографії Кобзаря я дізналася із фільму « Тарас Шевченко. 200 років Самотності». Цей фільм допомігмені дізнатися дещо більше про Шевченка, адже звичайні біографії, які містяться у наших підручниках не висвітлюють так чітко почуттів, думок, переживань Шевченка. Там подані лише «скупі» факти, що не дають змоги повністю його зрозуміти. Я б із великою радістю подивилася цей фільм знову, адже тільки в ньому правдиво зображений внутрішній світ поета. У фільмі навіть розповідалось про те, що відчував Шевченко, пишучи лист чи вірш. Експерт – криміналіст , що  брала участь у зйомці фільму навіть розповідала детально про  головні риси характеру поета за посмертною маскою, що зберігається у Санкт-Петербурзькому архіві , також там був показаний документ, за яким Шевченко отримав довгоочікувану волю.

             З нагоди 200 – річчя від дня народження Тараса Шевченка, ми одну із наших виховних годин присвятили саме цьому поетові. Ми дивилися цікавий та захоплюючий фільм, що справді дає нам змогу впевнитися в тому, що Шевченко і його вірші актуальні і у наш час.

       У цьому фільмі демонструвалися фотографії сьогодення. Там були і фото з «Євромайдану» і з інших мітингів, фото побитих студентів, фото «Беркутівців», які безжально вбивали людей, які так само, як і Шевченко, боролися за щасливе майбутнє свого народу. Показ цих фото супроводжувався читанням його віршів, слова яких дійсно стали пророчими.

           Тарас Шевченко – великий поет, ми всі повинні про це пам’ятати . Його вірші, як і він сам невмирущі. Тому, я хочу звернутися словами Шевченка до всіх небайдужих :

                                               « Поховайте  та вставайте ,

                                                  Кайдани  порвіте

                                          І вражою злою кров’ю

                                                  Волю окропіте.»

   Не будьте байдужими до долі України , до її майбутнього. Боріться, як боровся Тарас Шевченко, за її волю та незалежність. Любіть Україну, шануйте Шевченка,адже він настільки збагатив українську культуру,що став національним поетом. Він – наша гордість. Бо, як сказав турецький поет Хікмей , « поки б’ються серця , людей , звучатиме і голос Шевченка».